КАТАРА́КТА

КАТАРА́КТА, и, ж., мед. Захворювання кришталика ока, що призводить до його помутніння та втрати зору; // Плівка, що утворюється на кришталику ока внаслідок такого захворювання. Чудодійний промінь [лазер] застосовують для випалювання катаракти (Наука.., 12, 1965, 39). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 117.