КАНАТОХО́ДЕЦЬ

КАНАТОХО́ДЕЦЬ, хі́дця, ч. Артист цирку, який ходить, танцює на канаті, протягненому над ареною. * У порівн. Тася всі ці дні почувала себе, як недосвідчений канатоходець над прірвою (Дмит., Розлука, 1957, 65). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 87.