КА́ПОРЕЦЬ
КА́ПОРЕЦЬ див. ка́порці.
КАПОРЕ́ЦЬ, рця́, ч. Зменш. до ка́пор.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 96.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
КА́ПОРЦІ →← КА́ПОР