Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ГНІВ (почуття сильного обурення; стан нервового збудження), ЗЛІСТЬ, СЕ́РЦЕ, ПЕРЕСЕ́РДЯ діал., ІРИТА́ЦІЯ зах., ПА́СІЯ діал. — Нехай священний помсти гні... смотреть
зганя́ти (зго́нити) / зігна́ти злість (зло, доса́ду, се́рце і т. ін.) на кому. Мститися не тому, хто викликав роздратування, невдоволення, гнів, а кому-небудь іншому. — Оце було її діти пустують, вона на них сердиться, а на мені згонить злість (І. Нечуй-Левицький); Її, як дівку, відкілясь здалека взяту, поїдом їли, .. били і всяку досаду на їй зганяли (Грицько Григоренко); (Катерина:) Пан сотник дуже свариться, як углядить твої сльози, і на нас .. зганя своє серце (О. Стороженко); Сьогодні в Тимка був такий настрій, що йому хотілося придиратися за дрібниці, і він вирішив зачепити Сергія, щоб зігнати на ньому своє зло (Григорій Тютюнник). зрива́ти / зірва́ти злість (зло, се́рце) на кому. Спрямовувати на кого-небудь свій гнів, роздратування, невдоволення і т. ін. Вона цілий день од роботи не одірветься, а Василь — одно знає: блукає по вгороді та свище, побіжить на улицю з хлопцями битись, а додому прийде — на Галі усе зло зриває (Панас Мирний); Ірина втомилася хатньою роботою, а втомлена, завжди намагалася на комусь зірвати злість (Ю. Мушкетик); І мати зривала серце на дочці: — Викохала таку корову та на свою шию! (М. Грушевський). лу́снути зі зло́сті (з се́рця). Дуже розсердитися. — Нехай тоді Олекса узнає, що я йому родич: сказиться, лусне з серця!.. (С. Васильченко). як (мов, на́че і т. ін.) на зло (на злість). Наче навмисно; недоречно. Він побіг через двір, щоб вискочити в інший квартал, але, як на зло, в темряві об щось спіткнувся і упав (І. Цюпа); Я почав латати дірки. Та їх, наче на зло, було безліч (Ю. Яновський); Погода тут, як на злість, бридка — іде сніг і зараз розтає, вітер противний (Леся Українка).... смотреть
Жунтів злости, а решта шкіра і кости.Про злу і худу людину.Злість відчиняє рот, а замикає очі.У злости чоловік кричить та свариться і не бачить, що роб... смотреть
Malice, maliciousness, ill-naturedness; wickedness, spite, bitterness, furyзігнати (зірвати) злість на комусь — to vent one's spleen upon someone, to w... смотреть
злості, ж. 1) Почуття недоброзичливості; злоба (у 1 знач.). 2) Почуття роздратування, гніву, досади; розлюченість.
[zlist']ж.złośćрозізлитися / розсердитися — wpaść w złość
【阴】1) 恶意, 敌意3) 怨恨, 愤恨Із (або зі, зо, від) злості 由于怨恨
злість:◊ на злість навмисно (м, ср, ст): Бачила також панчохи, що друться, наче на злість, діраві підошви, суконку з витертими ліктями, фотоси, що заступають фільми (Ярославська)... смотреть
імен. жін. роду, тільки одн.злость
злості, ж. 1》 Почуття недоброзичливості; злоба (у 1 знач. ).2》 Почуття роздратування, гніву, досади; розлюченість.
[з'л'іс'т']злос'т'і, ор. з'л'іс'т'у
(почуття недоброзичливості) злоба, лють, (особлива осоружність) розм. шал, жовч.
злоба, лють, лютість, лютощі, пересердя, п. серце, д. завзяток.
Злість, зло́сти, зло́сті, злі́стю
ім (злостивість) malice; malignance; malignity
Ondskabsfuldhed
Ondskapsfullhet
злість іменник жіночого роду
(род. злості) злость, злоба
{зліст} злості, ор. злісту.
Ondska
злості ż ziość
სიავე