ЗДУ́МАТИСЯ

ЗДУ́МАТИСЯ, ається, док., безос., розм. Спасти на думку; захотітися. [Олімпіада Іванівна:] Що се тобі здумалось? (Л. Укр., II, 1951, 71); Робити, як нам здумається. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 551.