ЗВИНИ́ТИ
ЗВИНИ́ТИ див. звиня́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 472.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ЗВИНИ́ТИСЯ →← ЗВИ́НЕНИЙ, ЗВИ́НУТИЙ