ЗАТАЛА́ПАНИЙ

ЗАТАЛА́ПАНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до затала́пати. — Іде [Городиський].. бувало вулицею, обшарпане, в полотнянці, два роки непраній, заталапаній по коліна (Фр., II, 1950, 84). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 341.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ЗАТАЛА́ПАТИ →← ЗАТАЛА́НИТИ

T: 212