ЗАТІ́Р

ЗАТІ́Р, то́ру, ч., спец. Суміш, яка використовується для бродіння при виготовленні горілки, пива і т. ін Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 352.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ЗАТІ́РКА →← ЗАТІ́ПАТИСЯ

T: 132