ЗАСТУ́ПНИЦЬКИЙ
ЗАСТУ́ПНИЦЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до засту́пник 3.
2. Стос. до заступництва (у 2 знач.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 338.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ЗАСТУ́ПНИЦЯ →← ЗАСТУ́ПНИЦТВО