ЗАСТА́ВНИК

ЗАСТА́ВНИК, а, ч., юр. Той, хто віддає своє майно в заставу кредиторові. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 328.