ЗАСЛІ́ПЛЕННЯ

ЗАСЛІ́ПЛЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. засліпи́ти і засліпи́тися. Немов полуда, спало засліплення з його очей… Що він зробив?.. (Фр., 1, 1955, 315). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 314.