ЗАПРА́ВИТИ1
ЗАПРА́ВИТИ1 див. заправля́ти1.
ЗАПРА́ВИТИ2 див. заправля́ти2.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 275.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ЗАПРА́ВИТИСЯ →← ЗАПРА́ВА