ЗАНОЧУВА́ТИ

ЗАНОЧУВА́ТИ див. заночо́вувати. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 233.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ЗАНО́ШЕНІСТЬ →← ЗАНОЧО́ВУВАТИ

T: 110