ЗАМІСНИ́ЦТВО
ЗАМІСНИ́ЦТВО, а, с. Тимчасове виконання службових обов’язків замість кого-небудь.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 212.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ЗАМІСНИ́ЦЯ →← ЗАМІСНИ́К