ЗАКУРІ́ТИСЯ
ЗАКУРІ́ТИСЯ див. закури́тися2.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 175.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ЗАКУ́РЕНИЙ →← ЗАКУРІ́ТИ