ЗАДИЧА́ВІТИ
ЗАДИЧА́ВІТИ, ію, ієш, док., рідко. Те саме, що здича́віти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 111.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ЗАДИЧА́ВЛЕНИЙ →← ЗАДИЧА́ВІЛИЙ