ЗАГО́ЛЕНИЙ

ЗАГО́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заголи́ти1. Обличчя та заголені до ліктів руки Кашубського були темно-шоколадного кольору (Дмит., Розлука, 1957, 190); До заголеного рожевого стегенця переляканої пані Роксолани повзе, звиваючись, якась руда зміючка (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 14). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 83.