ЗАГІ́ННИЙ1

ЗАГІ́ННИЙ1, а, е. Прикм. до загін́1. Основний спосіб оранки — загінний. Поле розбивають на окремі смуги (загінки), які орють всклад або врозгін (Колг. енц., II, 1956, 198); При наявності пасовищ найдоцільніше організувати нагул худоби при загінній системі випасання (Колг. Укр., 5, 1959, 11). ЗАГІ́ННИЙ2, а, е, рідко. Прикм. до загі́н2. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 77.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ЗАГІ́НОК →← ЗАГІ́НКА

T: 96