ЗАБУКСУВА́ТИ
ЗАБУКСУВА́ТИ, у́є, док. Почати буксувати. Машина заїхала в широку ковбаню, важко, натужно завила мотором і забуксувала (Коз., Сальвія, 1959, 206); Паровоз, скрегочучи колесами, забуксував на місці (Донч., VI, 1957, 177).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 32.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ЗАБУ́ЛЬКАТИ →← ЗАБУЗУВА́ТИ