ЗАА́ХАТИ

ЗАА́ХАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати ахати. Як заахає жінка, його стара дбайлива Соня, заметушиться Савка (Коцюб., II, 1955, 384). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 13.