ЖЕБРА́ЧИЙ

ЖЕБРА́ЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що жебра́цький. Боячися, аби його не висліджено, він знов покинув пасічника, знов у жебрачій одежі пішов у широкий світ (Фр., V, 1951, 106). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 517.