Е́ПІКА

Е́ПІКА, и, ж., збірн., літ. Епічні твори. Хоч я не вмію так любити епіки, як лірики, та, може, все ж зрозуміла б її об’єктивно (Л. Укр., V, 1956, 437). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 483.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ЕПІКА́РД →← Е́ПІК

T: 131