ДРУЖЕЛЮ́БНО

ДРУЖЕЛЮ́БНО. Присл. до дружелю́бний. Володька загальмував ногами санки, дружелюбно глянув на Рубіна (Сенч., На Бат. горі, 1960, 9). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 424.