ДОЛИ́НОЧКА

ДОЛИ́НОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до доли́на. Через чужу долиночку Вітрець мене котив (Гл., Тв., 1957, 327). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 358.