ДОЗУ́ЮЧИЙ
ДОЗУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до дозува́ти. З допомогою точного дозуючого обладнання розплавлений і рафінований метал заливається в металеві форми (Наука.., 5, 1959, 7).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 349.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ДО́ЙДА →← ДОЗУВА́ТИСЯ