ДОЗОЛИ́ТИ

ДОЗОЛИ́ТИ див. дозоля́ти. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 348.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ДОЗОЛЯ́ТИ →← ДОЗО́ВАНИЙ

Смотреть что такое ДОЗОЛИ́ТИ в других словарях:

ДОЗОЛИ́ТИ

Дозоли́ти См. Дозоляти. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 411.

T: 128