ДОВИКО́НУВАТИ

ДОВИКО́НУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОВИ́КОНАТИ, аю, аєш, док., перех. Закінчувати виконувати що-небудь. Довиконувати річний план. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 333.