ДИСКВАЛІФІКА́ЦІЯ

ДИСКВАЛІФІКА́ЦІЯ, ї, ж., книжн. Позбавлення кваліфікації на підставі визнання кого-небудь нездатним або негідним займатися якоюсь спеціальністю; // спорт. Позбавлення спортсмена права брати участь в змаганнях. Під час змагань було проведено 392 бої, з яких 192 закінчились перемогами за очками, ..40 — дискваліфікацією за порушення правил змагань (Спорт.., 1958, 18). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 284.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ДИСКВАЛІФІКУВА́ТИ →← ДИСКАНТО́ВИЙ

T: 107