ДЗВОНИ́ТИСЯ
ДЗВОНИ́ТИСЯ, дзво́ниться, недок., розм. Пас. до дзвони́ти 1. Хоч до церкви й не дзвонилося, ..єпископ, готуючись до служби божої, як те в нього водилося, мав би вже й зосередитись (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 247).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 265.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ДЗВЯК1 →← ДЗВОНИ́ТИ