ДЕТЕРМІНІ́СТ

ДЕТЕРМІНІ́СТ, а, ч. Послідовник детермінізму. В детерміністів світ наладжений так стало, Що там для бога місця вже не стало (Л. Укр., І, 1951, 98). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 258.