ДЕСЯ́ТКА

ДЕСЯ́ТКА, и, ж. 1. Назва цифри і числа 10; // розм. Назва різних нумерованих цифрою 10 предметів (грошових купюр, трамвая, автобуса і т. ін.). Микола видобув з череса шматину, розв’язав її і положив.. чотири десятки (Фр., І, 1955, 365); // розм. Кількість із десяти одиниць. А. В. Луначарський розповідає, як В. І. Ленін після поразки грудневого збройного повстання виступав.. з промовою про необхідність партизанської війни проти уряду, організації бойових п’ятірок і десяток і т. ін. (Укр. іст. ж., 2, 1960, 148); Десятка перейшла міст і, старанно замаскувавшись, залягла по обох боках насипу (Коз., Зол. грамота, 1939, 100). 2. Десять карбованців. — З тих грошей оддай десятку Пилипу (Коцюб., II, 1955, 103). 3. Гральна карта з десятьма вічками. 4. заст. Грубе полотно або пряжа в десять пасом. Тендітне біле тіло [Параски] не тонкого льону сорочка прикриває, а матірка з десятки натирає його до розчосу (Мирний, IV, 1955, 33); Груди стрепетами б’ються в тісноті грубої з десятки сорочки (Стельмах, Хліб.., 1959, 106). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 256.