ДАВА́ЛЬНИК

ДАВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто дає що-небудь. Унадився Остап до села Рудівки, — і не щедрість давальників була тому причиною (Бурл., О. Вересай, 1959, 27). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 202.