ГОНО́РСТВО

ГОНО́РСТВО, а, с., заст. Самолюбство. Ляхи з лукавства та гонорства зведуться на нивіть [невідь] що (Сл. Гр.). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 123.