ГОЛОВУВА́ННЯ
ГОЛОВУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. голову́вати. — А що ж колгосп їм подарує? — думав він. Перше весілля при його головуванні, і треба його якось відзначити (Кучер, Трудна любов, 1960, 44).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 113.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ГОЛОВУВА́ТИ →← ГОЛО́ВОЧКА