ГАБЕ́ЛОК

ГАБЕ́ЛОК, лка, ч., заст. Опойок. На ногах були добрі.. чоботи, наче з одного габелка вшиті (Панч, III, 1956, 545). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 8.