ГІРНИ́К

ГІРНИ́К, а́, ч. 1. Робітник гірничої промисловості. Гірник працює в глибині подоланих шарів, і слава йде по стороні про доблесть шахтарів (Уп., Вірші.., 1957, 75). 2. Гірничий інженер або слухач гірничого учбового закладу. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 75.