ВОРО́ЖІСТЬ
ВОРО́ЖІСТЬ, жості, ж. Властивість за знач. воро́жий 1. Перші ряди селян стояли непорушно, останні їх підтримували й не виявляли будь-яких ознак ворожості (Епік, Тв., 1958, 335).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 740.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ВОРОЖБА́ →← ВОРОЖІ́ННЯ