ВКАРБУВА́ТИСЯ
ВКАРБУВА́ТИСЯ див. вкарбо́вуватися.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 695.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ВКА́ЧАНИЙ, ВКАЧА́ТИ, ВКАЧА́ТИСЯ, ВКА́ЧУВАННЯ, ВКА́ЧУВАТИ, ВКА́ЧУВАТИСЯ, ВКВІ́ТЧАНИЙ, ВКВІТЧА́ТИ, ВКВІТЧА́ТИСЯ, ВКВІ́ТЧУВАТИ, ВКВІ́ТЧУВАТИСЯ →← ВКАРБУВА́ТИ