ВИНОТОРГО́ВЕЦЬ

ВИНОТОРГО́ВЕЦЬ, вця, ч. Торговець вином. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 443.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ВИНОХІ́Д →← ВИНОТОРГІ́ВЛЯ

T: 153