ВИБІЙНИ́Й

ВИБІЙНИ́Й, а́, е́. Стос. до вибивання. Поряд з механізацією та автоматизацією допоміжних процесів слід підвищити продуктивність праці робітників вибійної групи (Рад. Укр., 19. XI 1960, 2). ∆ Вибійни́й молото́к, гірн. — механізований пневматичний або електричний ручний ударний інструмент для розробки гірських порід, твердих грунтів і т. ін. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 352.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ВИБІ́ЙНИК →← ВИ́БІЙКА

T: 88