ВИ́ТОЧКА

ВИ́ТОЧКА, и, ж. 1. крав. Зашита з вивороту невелика складочка на одязі. 2. спец. Заглибина на якій-небудь деталі. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 516.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ВИ́ТОЧКИ →← ВИ́ТОЧИТИСЯ

T: 44