Я́РКА

Я́РКА, и, ж. Молода вівця, яка ще не ягнилася. — Ой на тобі, дівчинонько, ще й семеро овець. Ще й семеро овець і восьмую ярку (Чуб., V, 1874, 866); Від світанку до смеркання стригла вона ярок і баранів, які лежали перед нею зі зв’язаними ногами (Тулуб, В степу.., 1964, 145). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 648.