ЩІ́МКО

ЩІ́МКО. Присл. до щімки́й. Було душно, палало щімко обличчя (Тудор, Народження, 1941, 78). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 592.