ШТУКУВА́ННЯ
ШТУКУВА́ННЯ, я, с., крав. Дія за знач. штукува́ти 1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 548.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ШТУКУВА́ТИ →← ШТУКУВА́ЛЬНИЦЯ