ЧОВНИКА́Р
ЧОВНИКА́Р, я́, ч. Робітник на ткацькому підприємстві, який стежить за човником.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 348.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ЧОВНИКА́РКА →← ЧО́ВНИК