ЧЕРКОНУ́ТИСЯ

ЧЕРКОНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., однокр. Підсил. до черкну́тися. Уста черконулися уст та й злилися в довгий гарячий поцілунок… (Мирний, І, 1949, 334). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 310.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ЧЕРЛЕ́НИЙ →← ЧЕРКОНУ́ТИ

T: 106