ЧАСТИ́НКА

ЧАСТИ́НКА, и, ж. 1. Зменш. до части́на 1, 2. Ми розломили шматок хліба на дві частини, потім одну частину — ще на дві частинки, і кожен з нас одержав по частинці (Сміл., Сашко, 1957, 198); Щоб позбутися частинок глини чи піску, що містяться у воді, досить пропустити воду через лійку з фільтрувальним папером (Підручник дезинф., 1953, 6); Людина повинна знати закони життя Всесвіту, адже Земля, на якій вона живе, є його складовою частинкою (Ком. Укр., 3, 1970, 29). 2. спец. Найпростіший елемент у складі речовини. Частинки, з яких складаються кристали, розташовані правильними рядами, і рухаються в межах певних дільниць, не стикаючись між собою (Наука.., 10, 1956, 12); Елементарні частинки являють собою більш або менш складні угруповання різних сполук — білків, ліпоїдів, часто нуклеїнових кислот, багатьох інших речовин (Знання.., 6, 1968, 9). &́9651; Приско́рювач заря́джених части́нок див. приско́рювач. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 279.