ЦИБНУ́ТИ

ЦИБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до циба́ти. Як цибне через рів (Сл. Гр.). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 206.