ЦИ́ЦЬКА

ЦИ́ЦЬКА, и, ж., розм. Сосок людини або самки тварини; жіночі груди.— А яке ж, скажу вам, дівоньки, те хлопчатко було мудре: ні в середу, ні в п’ятінку святу у матері цицьки не брало,— постило, значить (Морд., I, 1958, 95); Гапочка — помолоділа, гаряча, рум’янощока — примостилася скраєчку на скрині й дає дитині цицьку (Гуц., З горіха.., 1967, 84). &́9671; Жа́ба ци́цьки дасть див. жа́ба1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 223.