УХВА́ЛЮВАТИСЯ

УХВА́ЛЮВАТИСЯ, юється, недок. Пас. до ухва́лювати1. Для організації дійової перевірки виконання необхідно насамперед, щоб ухвалювалися рішення, виконання яких можна контролювати (Ком. Укр., 7, 1965, 7). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 526.